Успіння Пресвятої Діви Марії — не страх, не жах, не мука. Смерть Пресвятої Діви Марії — це засинання для того, щоб бути ще більш прославленою зі Своїм Сином. Тому в Її успінні ми не бачимо скорботи, трагедії, в успінні ми бачимо лише прославлення Пресвятої Діви Марії.
Смерть для Пресвятої Богородиці не була раптовою, страшною, болісною, але тихою, безтурботною, подібною до засинання. Господь проводить Діву Марію через смерть, щоб показати, що смерть для роду людського ще існує, і що навіть Достойніша з тих, які жили, не вилучається з цього кругообігу смерті, хоча Її смерть була тихою і блаженною. Смерть, каже прп. Іоанн Дамаскін, звертаючись до Владичиці, стала «для Тебе переправою до безсмертя».
