Розширюючи обрії людського буття

unnamed-11За останні десятиріччя, що минули, у світі і в Україні зокрема, у молодіжному середовищі відбулося надто багато інформаційних, духовних й суспільно-політичних змін принципового характеру. Це доводить, що православному духовенству у побудові діалогу з молоддю потрібно враховувати певні виклики сучасного світу, особливості психології підростаючого покоління. Уся історія людства доводить, що майбутнє мають тільки той народ і держава, які пов’язують своє буття і завтрашній день із молоддю, з наступним, прийдешнім поколінням. Звичайно, можна з висоти духовних ідеалів Церкви критикувати і навіть засуджувати молоде покоління, що, на превеликий жаль, ми здебільшого і споглядаємо у нашому парафіяльному житті, проте абсолютно неможливо не прислухатися до думок молодих людей, до їхніх поглядів та творчих надбань.

Духовна й релігійна історія людства — це не що інше, як постійний пошук Бога, самих себе й осмислення життя у світлі сучасних викликів. Отже, від того, як молодь буде сприймати питання релігії, культури, історії реально залежить майбутнє українського суспільства й усього людства. Успішна участь молоді в розбудові нашого сьогодення можлива лише за умови формування у неї духовних, релігійних, гуманістичних ідеалів, а також поглиблення й розкриття її творчого потенціалу.

Вочевидь, що сучасна українська молодь має свої таланти, власну життєву позицію, певні духовні погляди, сподівання, які формують обрій майбутнього України. Яскравим доказом того, що українська молодь є рушійною силою суспільних трансформацій став вечір пам’яті відомого українського молодого поета-аматора і випускника МАУП Олександра Колоса. Невимовний біль здавлює серце, сумно, похмуро, скорботно, гризота на шматки розриває душу, що Олександр так рано пішов із життя, але існує певна закономірність, що обдаровані особистості йдуть від нас на висоті свого покликання й таланту. Саме про це на вечорі пам’яті, який відбувся у Міжрегіональній Академії управління персоналом, говорив відомий український вчений, доктор політичних наук, проректор з наукової та виховної роботи МАУП, професор Микола Федорович Головатий. Він наголосив: «Кожна людина у світі є неповторною і талановитою. Богом дано, що у обдарованих людей ця неповторність реалізовувалася дуже швидко, адже геніям Бог дає коротке життя, як і Саші Колосу. Він прожив коротке, але надзвичайно яскраве життя! Саша посідав активну громадську позицію. Постійно їздив на фестивалі, конкурси та творчі вечори. Неодноразово був нагороджений дипломами та грамотами…»

unnamed-6Вечір пам’яті з циклу «Літературна світлиця», присвячений поету, випускнику МАУП Олександру Колосу та презентації його поетичної збірки «Крик душі» розпочав завідувач кафедри українського православ’я та теології МАУП, професор МКА, протоієрей Діонісій Мартишин. У своєму зверненні до гостей, студентів він наголосив на тому, що «молитва й вшанування людини після її смерті є свідченням того, що померла людина продовжує жити, надихати нас на здобуття і перемогу над відчаєм, смертю й жахом втрати близьких людей. Згадуючи Олександра Колоса, молитовно звертаючись до Бога, ми розширюємо обрії людського буття й робимо вічним спадок Олександра — його поезію, в котру він вклав свою душу й серце». Тому і не випадково, творчий вечір розпочався заупокійною службою (літією), яку відслужив священик Сергій Коцар, доцент кафедри українського православ’я та теології МАУП, ад’юнкт-професор МКА.

unnamed-5Нагадаємо, що Олександр Колос народився 1 листопада 1986 року. До дитячого садка не ходив через хворобу — дитячий церебральний параліч. Ще до школи почав вивчати англійську, а пізніше німецьку мови при Бориспільському дитячому будинку творчості. Потім була школа, а пізніше вступ до Міжрегіональної Академії управління персоналом. 2010 року отримав диплом за спеціальністю «Правознавство». Вірші почав писати ще у школі. Неодноразово друкувався у Бориспільських газетах. Олександр був талановитим поетом, про це на вечорі пам’яті говорили усі: і рідна мати — Пушкар Оксана, і гості, і друзі, і викладачі, і студенти.

Немає сумніву, що поезія Олександра Колоса — це унікальний дар, даний Божому обранцеві, єдиному у своєму роді — талановитій дитині, яка ніколи не буває схожою на інших. Духовний спадок Олександра Колоса є певним феноменом, неповторним творчим здобутком. Його духовні думки засвідчують його особистий темперамент, характер, індивідуальні властивості, душевний й сердечний біль, хвилювання, надії та сподівання. Власне кажучи, його вірші були вмістилищем любові, скорботи, дружби, фізичної хвороби і водночас могутньої духовної сили. Неозброєним оком видно, що багато мозольної праці серця й душі він вклав у своє творіння. Читаючи книгу Олександр Колоса «Крик душі», не можна не погодитися з великим талантом української літератури Романом Іваничуком, який писав, що «книги — то живі істоти, і кожна має свої таємниці».

unnamed-9Свої таємниці мав і Олександр, але про це він відкрито розповість Богові, а нам утаємничено й містично про нього скаже його книга. Вшанувати пам’ять поета в день його народження 1 листопада у МАУП прийшли: однокурсник Олександра, київський адвокат, близький друг — Юрій Сівовна. Не можна забути його спогади: «Сьогодні ми не тільки вшановуємо пам’ять Олександра, але й відзначаємо його день народження. Я ніколи не думав, що день народження може бути без іменинника, на жаль, це невідворотність буття. Дуже приємно, що сьогодні на його дні народженні так багато людей — це в стилі Саші. Мій друг хоч і пішов у вічність, але залишив за собою спадок – свій заповіт, тому хочу зачитати вірш із його збірки «Крик душі».

unnamed-8Цього дня вірші Олександра Колоса читали також Світлана Севастьянова та Олександр Фурса. А на поезії «Сім троянд» літературно-музичний салон Наталії Осипенко виконав театралізовану постановку. Також із власними творами на вечорі пам’яті виступив член Спілки християнських письменників, поет Григорій Грищук, який прочитав вірші «Монолог сина матері», а також «Крик матері», присвячений усім матерям України, які втратили своїх синів, та, зокрема, мамі Олександра — Оксані Пушкар.

unnamed-10Наприкінці унікальної події в житті МАУП і всієї України — вечора пам’яті поета-аматора Олександра Колоса зі словами духовного піднесення, натхнення, славослов’я й християнського вшанування до усіх присутніх звернулася знаний український ритор, доктор педагогічних наук, доктор теології, професор, дійсний член Міжнародної академії богословських наук, дійсний член трьох Міжнародних академій, проректор Всеукраїнського народного університету ім. Григорія Сковороди, засновник центру риторики «Златоуст» МАУП, духовний наставник Олександра — професор Галина Сагач. Її слова стали духовним піснеспівом та гімном кожної людини, яка крокує шляхом творчості й науки.

Професор Г.М. Сагач сердечно подякувала організаторам незабутнього вечора пам‘яті свого колишнього студента Олександра Колоса: ректорату МАУП, особисто проректору професору Головатому М.Ф., протоієрею Діонісію Мартишину, Бориспільській мерії, усім виступаючим, гостям і великій студентській громаді МАУП. Вона публічно сповідувалася у любові до української молоді, талановитого Олександра Колоса і висловила глибоке співчуття проректору Головатому М.Ф., який чотирнадцять днів тому втратив сина Володимира, оплакуючи усіх, «хто поспішив у вирій»… Вона шукала відповіді на запитання серця трагічної втрати цвіту нашої молоді, зверталася до присутніх і, на жаль, відсутніх однокурсників Олександра Колоса, свого «духовного синочка», згадуючи його перші поетичні кроки в Центрі риторики «Златоуст» МАУП, дякувала наставникам у поезії – видатному поету, лауреату Національної премії імені Тараса Шевченка Петру Перебийносу, талановитому поету в інвалідному візку Юрію Тітову та іншим, які підставили своє плече молодому поету-аматору Олександру Колосу. Біль серця від втрати цвіту молоді ніщо не залікує, але наша віра і добрі справи сприятимуть спільній життєтворчості во славу Бога й України. Вона проникливо й трепетно читала вірші Юрія Тітова й Олександра Колоса, який «залишив нас сиротами на землі, але на небі стало на одного Ангела більше».

unnamed-7Мама Олександра Колоса Оксана Пушкар подякувала усім присутнім, запрошувала читати книгу сина «Крик душі».

…Такі унікальні зустрічі реально розширюють обрії людського буття, духовно-морально вивищують серця і стають для кожного із нас трепетним дотиком до Вічності.

Духовно-просвітницький Центр
імені Святих Апостолів МАУП

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.