Прекрасне і безсмертне в житті земних праведників

Про «несвяту святу», православну монахиню — матінку Аліпію (Агапію Тихонівну Авдєєву) знає практично увесь православний народ України та багатьох країн Європи і світу. Усім, хто вірує в Бога, сподівається на духовне відродження України, жертовно любить і захищає Українську Православну Церкву у драматичні і випробувальні часи української історії, у нагоді стане книга, яка нещодавно побачила світ.

Відомо, що Церква — це корабель спасіння, Церква приймає на свій борт усіх принижених і ображених, які гинуть у сучасному світі, де слова про духовний розвиток суспільства в декого викликають сміх, де прагнення людини до Неба дехто називає «мороком мракобісся». Церква проповідує єдність у Христі поверх національних, політичних кордонів та економічних бар’єрів, веде публічну дискусію про піднесені, світосяйні ідеали християнства, благородство та аристократичність релігійної людини, актуалізуючи богословську науку, пропагуючи мораль, нагадуючи народу про історичні духовні витоки України. Українське Православ’я не втомлюється говорити правду, нагадуючи про важливість вивчення сучасниками власної правдивої української історії.

Сучасна мрія блогерів та ютуберів — це торгові і розважальні центри на Пагорбі, це концертні зали з кальян-барами. Мрія споживання і розпусти не сумісна з мрією про вічність і Царство Боже — з храмами, соборами і монастирями на Пагорбі, які освітлюють земну історію людства небесною блакиттю Христової Істини. Але у відповідь на свою проповідь Церква отримує від розпалювачів релігійної та національної ворожнечі постійні удари. У таких ситуаціях, як правило, православний християнин закликає на допомогу святих, праведників і молитовників за увесь світ. І, благаючи Господа про захист і підтримку, християни одночасно благають Небеса про те, щоб Господь прислав до них на Землю подвижників віри і благочестя. Своєю появою святі приборкують бурі ненависті, гризоти відчаю, виносять на своїх плечах православної віри із смертоносної стихії безвір’я своїх сучасників. Спілкування з віруючими українськими вченими дає нам зрозуміти, що усім людям під час спокуси властиво згадувати про праведників православної віри і благочестя.

Про «несвяту святу», православну монахиню — матінку Аліпію (Агапію Тихонівну Авдєєву) знає практично увесь православний народ України, Росії та багатьох країн Європи і світу. Багато людей, не будучи знайомими з нею особисто, полонені її духовною характеристикою, яка робить людину духовним пророком і наставником мандрівників-пілігримів на Землі, — християн. У житті улюблениці народу матінки Аліпії (1910 — 1988) було постійно присутнім щось нез’ясовне, не від світу цього, щось містичне, пророче і таємниче, про що можна або здогадуватися, або прочитати в спогадах священиків, богословів та науковців.

55145702-4D8C-4825-9ECB-B16AA3A363FEУсім, хто вірує в Бога, сподівається на духовне відродження України, жертовно любить і захищає Українську Православну Церкву у драматичні і випробувальні часи української історії, у нагоді стане книга відомих українських вчених, професорів, академіків — Галини Сагач і Володимира Мартиненка «Голосіївська Пустинь, благословенна Небесами», що нещодавно побачила світ.

Талановиті науковці згадують про відродження Свято-Покровського чоловічого монастиря Голосіївської Пустині міста Києва, духовну місію у цьому монахині Аліпії та її улюбленої духовної доньки Віри Федорівни Удовиченко, яка присвятила своє життя збереженню духовної спадщини матінки Аліпії. Варто лише згадати фундаментальну 4-хтомну працю «Стяжавшая любовь». Ці книги (опис життя, прижиттєвих та посмертних діянь, чудес монахині Аліпії) збирали і готували до друку Віра Федорівна Удовиченко та її хрещениця Анастасія Миколаївна Савчук.

A92F66A8-E424-432C-8ADF-A065C582FBD2Усе життя навколо Віри Федорівни, лідера будівництва каплиці на честь вшанування матінки Аліпії, збиралися не лише глибоко віруючі люди, але й лютували недруги, вороги, вони приносили до порогу її будинку тривогу і розчарування, вона була «ізгоєм», але в ній ніколи не було ненависті. Вона завжди дихає дивовижною християнською лагідністю, чистотою і доброчесністю. Це її духовний погляд на світове зло і лицемірство. Вона, безперечно, є творцем і натхненником нового напряму духовної думки Православ’я, яке шукає одвічне, глибинне, духовне і світле слово православного подвижництва, яке так життєво необхідне драматичній сучасності.
Віра Федорівна Удовиченко, якій у цьому році виповнюється 80 років, нагадує сучасній людині, що існує вічне і таємниче, сокровенне, прекрасне і безсмертне в житті земних праведників. Вона дає зрозуміти, що духовність, релігійність, молитовне почуття, аскетичне життя, церковну пам’ять про святих треба берегти, як зіницю ока нашого духовного буття. Сучасний християнин, читаючи богословські книги і духовну літературу, присвячену святим, праведникам та історії монастирів, не лише віддає належне тим, хто збирає крупинки духовної пам’яті в темні дні української історії, він формує духовні обрії щасливої України.
Автори книги, професори Галина Сагач і Володимир Мартиненко, з великим натхненням, сердечною любов’ю і тривогою красномовно описали «мерзоту запустіння» Голосіївської Пустині у трагічні роки державного атеїзму ХХ ст. та її благословенне воскресіння у ХХІ ст. — милістю Божою, трудами і молитвами монахів, священників, вірних чад матінки Аліпії, подвижників віри і благочестя. Цю невелику за обсягом книгу прикрашають духовно-сповідальні тексти обох авторів («Молитва Господу», «Сповідь серця»), як свідчення духовно-моральної культури православних учених, відомих просвітників.

Нехай ніколи не міліє потужний потік паломників у Голосіївську Пустинь, якій виповнюється 390 років від дня заснування! Нехай ніколи не міліє океан любові у серцях православних християн до Бога, Пресвятої Богородиці, усіх святих, подвижників віри і благочестя у лоні рідної Української Православної Церкви!

Духовно-просвітницький Центр імені Святих Апостолів при МАУП

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.